Справи депутатські

Щоб будні й свята були щасливими

На весь район славилась колись авангардівська птахоферма, очолювана членом бюро райкому партії, орденоносицею Євгенією Василівною Храпач. Ні нагороди, ні почесті даремно на трударів тоді не падали, тож хай би хто що не казав, але якщо безпосереднього організатора колгоспного виробництва саджали в президіях поруч із секретарями райкому, то це було визнанням її доблесної праці. Може, саме тому й на пенсію Євгенія Василівна пішла аж у 68 років, бо знала, що вона потрібна людям, і праця її не марна.

І ось кілька днів тому був привід згадати все своє трудове життя, бо згадали у зв’язку з Днем працівників сільського господарства і її, скромну пенсіонерку. І згадав не хтось, а народний депутат України Едуард Прутнік, передавши жінці подарунок і вітальну листівку.

Разом з нею теплий спогад зігрів серце і Уляни Василівни Журко, колишньої пташниці колгоспу «Авангард», колеги Євгенії Василівни.

Вручення подарунків від народного депутата колишнім і нинішнім трударям ланів і ферм відбувалося не тільки за місцем проживання. Решту одинадцять вручила за дорученням під час урочистого засідання, присвяченого професійному святу хліборобів, депутат районної ради від Партії регіонів Людмила Косенко.

– Сьогодні тут прозвучало немало хороших слів на адресу «Української молочної компанії», яка розпочала активну діяльність на Борзнянщині, – сказала, зокрема, Людмила Василівна. – Її працівники також були відзначені за сумлінні працю. І в тому, що «УМК» з’явилася саме в нашому районі, є немала заслуга і Едуарда Прутніка. А ось ці подарунки – не тільки відзнака тим, хто чесно трудився. Вони символізують увагу народного депутата до проблем галузі в цілому, його прагнення піднести на належний рівень престиж хліборобської професії, добитися високої ефективності вітчизняного сільського господарства.

Звісно, усіх причетних до хліборобської праці удома не відвідаєш і в одному залі не збереш. Але ті, хто повіз додому подарунки від Едуарда Прутніка, повезли в свої колективи його загальну подяку за нелегку працю на землі. У їх числі – директор ПОП «Малозагорівське» Михайло Соловар та його підлеглі тракторист Володимир Закревський, водій Олександр Брязкало, обліковець Марія Соловар, спеціалісти з Хорошого Озера Володимир Кантур і Валерій Пісоцький, їх галайбинський колега Василь Гузенко з трактористом Олександром Олещенком, а також тростянські трударі Олександр Таран, Ольга Тищенко, Наталія Коваль.

Проте не тільки хлібороби отримали привітання народного депутата. У ці листопадові дні ми передали сто гостинців працівникам поштового зв’язку. Ця винятково важлива галузь, як і сільське господарство, також перебуває в скрутному становищі, і її працівникам також потрібна державна, а поки її нема, то хоча б матеріальна, моральна підтримка.

До подарункового набору поштарям, а також працівникам соціальної сфери, входило, зокрема, печиво «Воздушне» – прекрасна продукція борзнянських виробників. Якщо хто з них ще не куштував цього витвору наших кондитерів, то мав хорошу нагоду переконатися в його якості.

До речі, про працівників соціальної сфери. Зробити їм приємне в рамках їх професійного свята довелось найважче. Треба було обдзвонити кожне село, записати імена, адреси, а потім особисто доставити гостинці додому. Чому додому? Бо специфіка роботи в них така: на місці не сидять. От і виходить, що людям, які роблять добрі справи знедоленим, немічним, зробити добро важко. А можна сказати й інакше: добро добром відгукнеться. І нам було приємно за дорученням народного депутата виконати цю почесну місію.

І ще про одне професійне свято – День залізничника. Воно з успіхом пройшло у Бахмачі, де дуже багато представників цієї професії і де Едуард Прутнік посприяв організації концерту, подібного нашому, який відбувся в день Покровського ярмарку. А в нашому районі деякі залізничники отримали за сумлінну працю також подарунки.

Завершити ж «подарункову» розповідь хочеться повідомленням про те, що недавно своєрідний подарунок отримав і борзнянський дитсадок – десять світильників. Такою була реакція Едуарда Анатолійовича на звернення про допомогу. Але пов’язано це не зі святом. Просто сирітське дитинство Е. Прутніка змушує його пам’ятати: дитинство має бути щасливим. І світлим, як світильник! 

Олег ЗОЛОТАРЕНКО, 
керівник громадської приймальні
народного депутата Е.Прутніка