Графік прийому

 Графік прийому

 Графік прийому

 Графік прийому

Вступне слово голови правління Міжнародного Фонду «Єдиний світ» Едуарда Прутніка на конференції «Роль України у новій структурі Європи».

Шановні колеги, друзі, однодумці!

Я так звертаюсь до вас, оскільки тут дійсно зібралися не тільки колеги, але і вже давні друзі і, безсумнівно, однодумці. Я вдячний за співпрацю у підготовці та проведенні нашої конференції Німецькій раді із зовнішньої політики в особі віце-президента Фрітьофа фон Норденшільда, а також висловлюю вдячність директору Центру «Росія-Євразія» Олександру Рару. Близькість своїх поглядів на багато проблем європейської і глобальної безпеки ми вже змогли оцінити на конференції «Будапештський Меморандум і нова архітектура європейської безпеки», яка відбулася 21 грудня 2009 р. Сьогоднішня зустріч - це продовження і розвиток експертної роботи у сфері конструювання нового безпечного світу в Європі.

Характер середовища безпеки в Європі

Протягом останнього десятиліття ми стали свідками фундаментальних процесів у сфері європейської та глобальної безпеки. На зміну ідеї однополярного світопорядку приходить епоха багатополярності, усвідомлення того, що ефективно протистояти викликам сьогодення можливо лише спільними зусиллями.

Глобалізація відкриває перспективи формування Єдиного Світу, відкритого для людини в усьому своєму культурному розмаїтті. Єдиний Світ - це не тільки зниження і повна ліквідація бар'єрів на шляху переміщення людей, товарів, інформації та послуг; це і формування надійних механізмів безпеки, які здатні запобігати конфліктам у глобальному масштабі і захищати конкретну людину, персонально, в якій би точці планети вона не знаходилася.

Сьогодні відбувається «перезавантаження» американської політики у світі, яка проявляється у співпраці з Росією і Китаєм, зростає геополітичний вага «Старої Європи», таких країн як Німеччина і Франція, які прагнуть остаточно відмовитися від підходів часів «холодної війни», президент Росії Дмитро Медведєв пропонує сформувати загальноєвропейську систему безпеки від Атлантики до Тихого океану і т.д.

У самому Європейському Союзі починаються процеси пошуку ефективних механізмів зниження напруженості на континенті. Мова йде про нову постблоковий ідею безпеки, яка орієнтована на нові виклики і передбачає участь не тільки країн Євросоюзу, а й найближчих сусідів і партнерів Європи (Росії, України).

Однак, формування нового світового порядку - це не лінійний позитивний процес. Глобалізація приносить не тільки вигоди, а й загрози. Наслідком багатополярності стало зниження ролі традиційних міжнародних структур. (ООН, G8, яка трансформувалась в G20) Це вимагає створення нових або оновлення старих відповідно до вимог сьогоднішнього і завтрашнього дня. Відставання в розвитку - це бідність, деградація навколишнього середовища, епідемії, неконтрольована міграція, етнічні та релігійні конфлікти, міжнародний тероризм, кіберзлочинність які явно загрожують стабільності міжнародного порядку.

У середовищі деяких політиків на Заході і на Сході все ще живі залишки ідеології «холодної війни» і блокового протистояння! Бажання домінувати, диктувати свої умови, провокувати конфлікти а потім у ручному режимі керувати процесами врегулювання це вже загроза миру і планетарної безпеки. Перефразовуючи слова Альберта Ейнштейна можна сказати, що трагедія полягає в тому, що ми живемо вже в столітті ядерної енергетики, нанотехнологій і віртуальної реальності, а мислимо ще в категоріях епохи виникнення парових машин і догм феодалізму!

В умовах світової фінансово-економічної кризи зростає національний егоїзм провідних країн, які намагаються долати кризу, не зважаючи на інтереси союзників і партнерів. Це - кроки політиків. Чим відрізняється політик від державного діяча? Перший думає про наступні вибори, а другий - про наступні покоління.

Головний виклик для України полягає в тому, щоб знайти своє місце і визначити роль в архітектурі майбутньої Європи. Нова ситуація безпеки, що формується в світі, залишає все менше «вікон можливостей» для молодих, нових держав, чия думка свого часу не враховувалася при винесенні історичного рішення в Гельсінкі в 1975 році. Пора врахувати прагнення й інтереси майже 20 нових держав, і я думаю, що ініціатором цього руху зобов'язана стати Україна!

Сьогодні загроза прямої військової іноземної агресії проти України є вкрай низькою, відбувається перенесення центру уваги з класичних загроз (збройне вторгнення) на нетипові (асиметричні) загрози. Основними типами загроз з якими зіткнулася Україна на даному етапі мають характер штучного стримування інтеграції нашої держави у світовий розподіл праці.

Зміна влади в Україні безумовно призведе до коректив нашої зовнішньої політики і політики в сфері безпеки. Українська держава, сподіваюся, впевнений, стане активним учасником формування нового світового порядку, буде брати безпосередню участь у формуванні нової структури системи міжнародних відносин.

Нова політика безпеки України, в тому числі і економічна, не спрямована проти третіх країн. Наша мета - стати не тільки сполучною, а й невід'ємною ланкою майбутньої єдиної Європи!

Україна - це європейська країна з величезним промисловим, технологічним, аграрним і транзитним потенціалом. Без Києва модель загальноєвропейської системи безпеки буде не просто «кульгати», вона неможлива в принципі.

Команда президента України Віктора Януковича розглядає нову політику безпеки як інструмент впливу і зміцнення авторитету України у глобальних і регіональних аспектах; як можливість збереження статусу провідної держави між Сходом і Заходом і відмови від конфронтаційної моделі відносин.

Вітаючи розширення ЄС, Україна, разом з тим, стурбована розвитком тенденцій, які можуть у перспективі призвести до виникнення нових розподільчих ліній в Європі. Такі лінії можуть поступово утворитися внаслідок розмежування країн на «багаті» й «бідні», «демократичні» і «недостатньо демократичні», тощо. Україна цілком буде протистояти спробам поставити її поза межі загальноєвропейських інтеграційних процесів у всіх сферах життя.

Нова політика безпеки України зорієнтована не тільки на збереженні і дотриманні, що гарантують безпеку України, існуючих міжнародних домовленостей, а й на розширення цієї правової бази. Україна буде домагатися підтвердження гарантій викладених у Будапештському меморандумі про гарантії безпеки від 5 грудня 1994 року. Ми будемо наполягати на однозначному тлумаченні назви Меморандуму - не «запевнення», а «гарантії» безпеки. Гарантії передбачають гарантійний механізм і санкції для тих хто їх не дотримується.

Однією з ініціатив нашої конференції у цьому питанні може бути звернення до президентів США Барака Обами і Росії Дмитра Медведєва з проханням обрати місцем підписання договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь столицю України - Київ. Адже договір про СНО і Будапештський меморандум взаємопов'язані і наша мета в тому й полягає, щоб наповнити реальним змістом гарантійні механізми безпеки!

Наше спільне завдання (у тому числі і цієї конференції) виробити новий дизайн простору безпеки в Європі, де кожен учасник не був би обмежений у своїх інтересах і при цьому не відчував дефіциту самої безпеки.

Як нам побудувати безпечний спільний європейський дім?

По-перше, де-мілітаризувати і де-ідеологізувати простір європейської безпеки. Мова йде про те, щоб відмовитися від парадигми протистояння. Тому треба раз і назавжди відмовитися від кліше «холодної війни» і планів будівництва розподільних стін у Європі! Знаково, що ми зібралися в Берліні!

По-друге, змістити акценти з військової безпеки до «м'якої» безпеки. Пріоритет віддається питанням боротьби з трансрегіональною злочинністю, нелегальною міграцією, наркотрафіком, кіберзлочинністю, запобіганням наслідків глобальної зміни клімату і т.п. Відповідно стабілізаційні місії та місії з підтримки миру в гарячих точках повинні бути трансформовані в поліцейські. Найважливішими суб'єктами політики безпеки разом з державою стають, з одного боку, людство як ціле, а з іншого - окремий індивід, людина. Пропагандою цього і займається наш фонд.

Політичні цінності, їх привабливість і орієнтація політиків на співпрацю при вирішенні міжнародних питань із залученням багатосторонніх інституцій, акцент на невійськове вирішення конфліктів - таким має бути стиль спільного європейського простору безпеки.

У нас є можливість знайти сенс свого життя і здатність його реалізувати. Ми є важливою ланкою в ланцюзі попередніх поколінь. У нас є спадщина, гідне збереження, і майбутнє, гідне того, щоб за нього боротися!

Світ перебуває в постійному русі, який нами контролюється! Ми повинні звільнитися від особистих забобонів або панівного політичного вітру. Я вірю в те, що ніхто з нас не підпорядкований історії або природі - ми і є історія і природа! Ми можемо уберегти світ від війни, ненависті і невігластва, стерти кордони, що розділяють людські раси, багатих і бідних!

Закінчуючи свій виступ, хотів би навести слова Андрія Дмитровича Сахарова про те, що здоровий глузд змушує нас виходити з того, що безпрецедентні ситуації (а нова ситуація безпеки у світі і в Європі такою і є) вимагають безпрецедентних рішень. І якщо ми про це вже думаємо, говоримо - значить, зможемо і здійснити!

Сподіваюся, що сьогоднішня дискусія буде продуктивною.

Дякую за увагу!

 

Дивитись фото